Депутат Полтавської міськради Олександр Дедюхін: Українці, об’єднані Вірою, Мовою, та Армією здобувають нові перемоги

Депутат Полтавської міської ради від “Європейської Солідарності”, настоятель Свято-Миколаївського храму Олександр Дедюхін розповів про значення свята Трійці в контексті сучасних подій.

День Трійці – антивавілон. Одного разу люди, в черговий раз, захотіли “стати як боги”. Тільки цього разу вони вирішили збудувати вежу до небес в місті Вавілон, щоб “зробити собі ім’я”, і звеличити його.

Домовилися вони про це, тому що “На всій землі була одна мова та слова одні.” (Бут. 11.1). І зібралися вони, і мабуть побудували би, бо гординя людська велика, навіть не до небес, а набагато вище. Але тоді Бог зійшов і “змішав там їхні мови, щоб один не розумів мови іншого” (Бут.11.7), щоб упокорити гординю їх. Дуже важливо розуміти, що Господь змішує мову, а не просто кожній групі людей велить розмовляти тією чи іншою мовою. У Вавилоні змішуються поняття і тоді люди перестають розуміти один одного. І ось саме з причини цих “незрозумілостей” вежа перестає будуватися. І справді, як можна щось побудувати, коли, наприклад, прораб каже “замішуй розчин”, а робочий починає тягати цеглу? Мова кожного народу виникає потім – коли люди її знаходять, цю спільну мову, коли навчаються вгамовувати свою гординю і домовлятися один з одним …

І от через тисячи років після Вавілонського стовпотворіння. У Єрусалимі почувся шум з неба, ніби від великого вітру, і на апостолів зійшов Святий Дух, вони заговорили кожен різною мовою і всі присутні на святі чули свою рідну мову, котрою прославлявся Господь. У цей день Господь підкреслив святість кожної мови і показав кожному народові шлях до Неба Небес. Слава Богу, минули ті часи, коли українська мова зазнавала гонінь. Коли її гнали із Церкви, із школи та звідусіль. Чому так було? Тому що бажали поневолити нашу Церкву, примусити служити її своїм, а не Божим, інтересам, тому що бажали знищити наш народ. Але як Христос воскрес, як кожного року земля уквітчується травами, квітами та зеленім листям, так і наша розквітає і мова, і Церква, і народ наш, не зважаючи ні на що.

Як сходження Святого Духа на апостолів, сповнило їх силою з неба, так благодаттю Того ж Духа надихається і наш народ. Наша рідна українська мова — це плід та ствердження нашої Віри, нашої Церкви, котрі захищає наша Армія, наші ЗСУ. Господь нам дарує віру, благодать, і Духа Свого Животворчого. Господь дарує нам життя і сили. І лиш від нас самих залежить що ми будемо робити з Його дарами – будемо розквітати, чи будувати чергову безглузду та безумну імперську вавілонську вежу.

А для тих, хто і далі будує дурні вежі, Господь і сьогодні сходить і змішує мови, люди перестають розуміти один одного, та нічого доброго в них не виходить. Ми будуємо на істинній вірі, а значить Господь обов’язково дарує нам розуміння істинних змістів.

Колись у Вавилоні були змішані мови і люди втратили зв’язок один з одним. Зараз ми, українці, об’єднані Вірою, Мовою, та Армією здобуваємо нові перемоги і нехай Бог нам помагає.