Ніна Южаніна: недоліки законопроектів щодо оподаткування податковими і митними платежами товарів

Сьогодні Верховною Радою прийнято законопроекти №4278 і №4279 щодо оподаткування податковими і митними платежами товарів, що переміщуються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Зі слів багатьох виступаючих, нібито мета цих законопроектів — збільшити поріг, з якого ввезення таких товарів звільняється від сплати ПДВ, зі 100 до 150 євро. Мовляв, це добре для людей. Але давайте розберемося, що криється за цими нововведеннями.

Звільнення від ПДВ товарів, що ввозяться в міжнародних та експрес-відправленнях, застосовується до товарів, сумарна фактурна вартість яких в одному відправленні для одержувачів – фізичних осіб не перевищує еквівалент 100 євро, з 1 липня 2019 року.

Тільки в 2020 році українці отримали понад 60 мільйонів таких відправлень, які замовляють для себе.

Але проблему подрібнення недобросовісними платниками дороговартісних товарів на дрібні посилки без оподаткування так і не вирішено.

Як не вирішено й іншу проблему: як виживати чесному бізнесу, який стає неконкурентоспроможним через безконтрольний імпорт великої частини товару?

Саме технічне врегулювання питання — як зробити прозорим розмитнення товарів вартістю понад 100 євро — мало би хвилювати владу, а не банальне відкочування назад уже прийнятих норм.

Влада ж нібито почала боротися за детінізацію економіки? Тільки робить це чомусь за рахунок малих підприємців, а не наведення ладу на митниці.

У Митному кодексі поріг, з якого справляється ввізне мито, пропонується залишити незмінним — як і зараз, для товарів вартістю від 150 євро.

Натомість значно спрощується процедура декларування товарів вартістю до 10 тисяч євро, що надходять у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом відмови від декларації М 16 та декларування шляхом подання реєстру.

Але що таке цей реєстр? Він застосовується для декларування відправлень документального характеру та відправлень, що не оподатковуються, і є максимально спрощеним — наприклад, у ньому навіть не буде вказуватися код товару згідно з УКТ ЗЕД (а саме до коду товарів прив’язана система аналізу ризиків, яка застосовується при митному оформленні).

Таке розширення можливостей для великого бізнесу витісняє цілі сфери діяльності малого бізнесу в Україні.

А в результаті виходить так, що одним дозволено все, як от «інвестняням», а іншим взагалі не дають можливості працювати.

І це точно не законопроекти, які принесуть користь і людям, і державі, а черговий перерозподіл сфер впливу під нібито благими намірами.

У мене виникає питання до міжнародних поштових операторів та, зокрема, представників Європейської бізнес-асоціації, а також до всіх профільних асоціацій, які відстоюють позицію білого імпорту товарів в Україну: враховуючи проведену в 2018 році роботу над зміною моделі оподаткування посилок спільно з бізнесом, чому ВИ зараз дозволяєте зневажати свою думкою?

А де голос виконавчої влади? Чому мовчать профільні міністерства в той час, коли все напрацьоване, знищують? Як щодо наближення українського законодавства до європейських директив?

Ніна ЮЖАНІНА